Від технічних патчів до глобального фінансового порядку: десять років еволюції стейблкоїнів

Вступ: тисячолітній стрибок форм грош

Історія грошей – це вічний пошук і гра людства щодо "ефективності" та "довіри". Від бляшаних монет епохи неоліту, які встановили консенсус щодо цінності за рахунок природної дефіцитності, до бронзових монет династій Шан і Чжоу, які втиснули владу в форму грошей; від монет півлітри часів династій Цінь і Хань, які уніфікували грошову систему з круглою квадратною діркою, до паперових грошей династій Тан і Сун, які подолали обмеження обігу металевих грошей — кожен перехід форми є резонансом технологічного прориву та інституційних новацій.

Коли Північна Сунь замінила залізні гроші на паперові купюри, розв'язавши проблему "тисяча монет важить сто фунтів", це був не лише матеріальний прорив, а й початок кредитних грошей: приватні багатії об'єдналися для випуску купюр, засновуючи кредитні точки через "тисячу ящиків мідних монет". А монетизація срібла в епоху Мін і Цін перевела довіру з паперових угод на дорогоцінні метали. Після розпаду Бретton Woods у 20 столітті долар, як чисті кредитні гроші, відновив глобальну гегемонію: долар, відв'язаний від золота, його вартість більше не залежить від фізичних дорогоцінних металів, а прив'язується до державних облігацій США та військової гегемонії. Ця модель "кредитної порожнечі" повністю змістила владу грошей від фізичних якорів до державного кредиту. А коли біткоїн щодня коливається більш ніж на 10%, це розриває традиційну фінансову систему, підйом стейблкоїнів означає революцію парадигми довіри: деякі стейблкоїни, що стверджують про "прив'язку 1:1 до долара", по суті замінюють суверенний кредит алгоритмічним кодом, стискаючи довіру до математичної визначеності. Ця нова форма "код є довірою" переписує логіку розподілу грошової влади — від монетарних привілеїв суверенних держав до монополії консенсусу розробників алгоритмів.

Кожна трансформація форми валюти перебудовує розподіл влади: ера монет обміну товарів, що залежить від довіри, ера металевих валют з централізованим підкріпленням, ера паперових грошей з примусовим державним кредитом, аж до ери цифрових валют з розподіленим консенсусом. Коли деякі стейблкоїни через суперечки щодо резервів були оголошені "цифровими Понці-схемами", коли міжнародні платіжні системи перетворилися на холодний інструмент фінансових санкцій через політичні ігри, підйом стейблкоїнів давно вже вийшов за рамки "платіжного інструменту". Це не лише стрибок у платіжній ефективності, але й відкриває завісу на тиху передачу валюти влади від суверенних держав до алгоритмів та консенсусу: в цю крихку епоху довіри цифрові коди стають більш жорсткою точкою підтримки кредиту, ніж золото. Стейблкоїни зрештою виведуть цю тисячолітню гру до її завершення: коли код почне писати валютну конституцію, довіра більше не буде дефіцитним ресурсом, а стане програмованою, роздільною та ігровою цифровою владою.

Перша глава Походження та зародження (2014-2017): "доларовий двійник" крипто-світу

У 2008 році Сатоші Накамото опублікував «Білу книгу біткоїна», в якій було запропоновано концепцію децентралізованої цифрової валюти на основі технології блокчейн. 3 січня 2009 року був видобутий перший блок біткоїна (блок генезису), що ознаменувало офіційне народження біткоїна. На початковому етапі торгівля біткоїном повністю залежала від мережі рівний до рівного (P2P), користувачі здійснювали перекази безпосередньо через локальні гаманці, обмінюючи ключі, але це не вистачало стандартизованого ціноутворення та ліквідності.

У липні 2010 року був заснований перший у світі біржовий майданчик для біткойнів, де користувачі вперше могли купувати біткойни через банківський переказ. Проте на цьому етапі ефективність торгівлі була вкрай низькою: банківські перекази потребували 3-5 робочих днів для зарахування, комісія становила 5%-10%, а також існували валютні втрати між різними країнами. Наприклад, якщо американський користувач хотів купити біткойни на суму 1000 доларів США, йому спочатку потрібно було перевести гроші на офшорний рахунок біржі, а потім, після банківського розрахунку, отримати біткойни; весь процес міг зайняти більше тижня. Ця неефективна платіжна система серйозно обмежила ліквідність біткойнів, змусивши їх довгий час залишатися в "малому колі" технічних ентузіастів і ранніх прихильників. Крім того, через відсутність регулювання та атаки хакерів у лютому 2014 року біржа оголосила про банкрутство, отримавши назву "Mt. Gox". Після 2022 року на світовій арені почали з'являтися регульовані біржі, а регульовані цифрові активи в США та Гонконгу почали надавати своїм клієнтам безпечні та регульовані послуги торгівлі.

До 2014 року ринкова капіталізація біткойна перевищила 10 мільярдів доларів США, але обмеження традиційних банківських переказів все ще не зникли. Коли користувачі чекали на зарахування біткойна, деякі стейблкоїни з обіцянкою "1:1 закріплення за доларом" раптово з'явилися — вони нагадували гострий хірургічний ніж, який розсікає бар'єри між фіатними валютами та криптовалютами, стаючи першим "замінником фіатних грошей" у криптосвіті. Деякі стейблкоїни були випущені в 2014 році, спочатку називались "реальними монетами", засновані кількома засновниками в Санта-Моніці та випустили першу партію токенів через протокол Omni Layer біткойн-блокчейну. У листопаді того ж року вони змінили назву, стверджуючи, що на кожен випущений долар буде резервуватися рівноцінна доларова активність, з метою забезпечення стабільності цін як засобу для торгівлі криптовалютою. Їхня материнська компанія також управляла криптовалютною біржею, що викликало суперечки. Ранні академічні дослідження ставили під сумнів зв'язок між випуском деяких стейблкоїнів та маніпуляцією цінами біткойна, але подальші дослідження заперечували пряму причинно-наслідкову зв'язок, вважаючи це нормальною реакцією ринку на новини про ліквідність. Після багаторічного розвитку деякі стейблкоїни розширилися на кілька блокчейнів і підтримують різні версії з прив'язкою до фіатних валют, до червня 2025 року загальний обіг перевищить 150 мільярдів доларів, але їхня прозорість резервів і відповідність вимогам все ще стикаються з регуляторними перевірками та ринковими сумнівами.

Деякі доларові стейблкоїни були запущені у вересні 2018 року установою, створеною фінансовими технологічними компаніями, спочатку прив'язані 1:1 до долара США та випущені на основі протоколу Ethereum ERC-20. Їхнє первісне призначення полягало в тому, щоб забезпечити прозорий і відповідний інструмент прив'язки до фіатних грошей для ринку криптовалют, спочатку поступово розширюючи свій вплив через біржі та платіжні мережі. У березні 2021 року один з великих платіжних гігантів оголосив про підтримку цього стейблкоїна як розрахункової валюти, що стало знаком його офіційного входження в mainstream фінансову платіжну систему. У вересні того ж року цей стейблкоїн оголосив, що резервні активи повністю переходять на готівку та короткострокові державні облігації США та інші високоліквідні фіатні інструменти, повністю відмовляючись від моделі забезпечення криптовалютою, що зміцнило його надійність "повного резерву фіатних грошей". Станом на січень 2022 року обсяг обігу цього стейблкоїна досяг 45,2 мільярда доларів, він тимчасово перевищив інші стейблкоїни, ставши найбільшим стейблкоїном у світі. Після краху криптовалютних бірж у 2023 році частка готівки в резерві цього стейблкоїна зросла з 80% у 2022 році до 93% у 2024 році, щоб підвищити довіру на ринку. З технічної точки зору цей стейблкоїн поступово розширюється до багатоланцюгової екосистеми та зміцнює свою відповідність через придбання та інші заходи. Хоча він зазнав критики через короткочасний розрив у 2023 році, тісна співпраця з регуляторами все ж зробила його представником стейблкоїнів для установ, продовжуючи сприяти інтеграції криптоекономіки та традиційних фінансів. Компанія-емітент планує провести IPO 5 червня 2025 року, за десять днів її акції зросли в ціні в 6 разів.

До 2017 року деякі стейблкоїни, завдяки безшовному з'єднанню традиційних фінансів і криптоекосистеми, швидко зайняли 90% торгових пар на біржах, а їхня ринкова капіталізація зросла з мільйона доларів до 2 мільярдів доларів. Це сприяло буму арбітражу між платформами: трейдери перескакували між різними біржами, використовуючи миттєві розрахунки стейблкоїнів, що дозволяло їм проводити десятки арбітражних угод за день, підвищуючи ефективність у сто разів у порівнянні з традиційними системами трансакцій між країнами; це створило міст ліквідності: у 2017 році обсяг торгівлі одним стейблкоїном перевищив 100 мільярдів доларів, що становило 40% від обсягу торгівлі біткоїном, і навіть привернуло увагу одного банку, який через стейблкоїн здійснив першу виплату заробітної плати в криптовалюті для африканської гірничої компанії; це стало "цифровим золотом" для країн з гіперінфляцією: в Аргентині премія на чорному ринку стейблкоїнів коливалася до 30%, і населення розглядало їх як "остання лінія захисту" від знецінення національної валюти. Але під виглядом процвітання тріщини довіри тихо розширюються.

Деякі стейблкоїни з "1:1 прив'язкою" завжди були оточені туманом таємниці: у 2015 році певна біржа була зламаною, і 1500 BTC було вкрадено, у 2016 році ще 120000 BTC було вкрадено. Оскільки біржі та стейблкоїни управляються та експлуатуються материнською компанією, їх зазвичай вважають братніми компаніями; у 2018 році певний стейблкоїн вперше розкрив резервні активи, де частка готівки становила 74%, у 2021 році внаслідок спірної події частка готівки різко знизилася до 2,9%, решта - це комерційні векселі та угоди зворотного викупу, що викликало у ринку сумніви щодо платоспроможності. Ще більш небезпечно, що анонімність зробила його "золотою артерією" темної мережі: у 2016 році обсяг угод з стейблкоїнами, що були виявлені в певній справі, склав 42 мільйони доларів США, що становить 1,2% від їх обігу; дослідження певної установи у 2017 році показало, що принаймні 12% позабіржових угод на біржах пов'язані з відмиванням грошей — стейблкоїн став "невидимою трубкою" для переміщення кримінальних коштів.

Корінь цієї кризи довіри полягає у глибокій суперечності між "пріоритетом ефективності" та "жорсткою довірою": кодування "1:1 зобов'язання" намагається замінити суверенний кредит математичною визначеністю, але через централізоване зберігання та непрозору діяльність потрапляє в "парадокс довіри" — коли користувачі дізнаються, що резерви деяких стейблкоїнів фактично зберігаються у відділенні великого банку за кордоном і можуть бути безпосередньо використані емітентом, їхнє заявлене "жорстке виконання" миттєво перетворюється на цифрову ілюзію. Це передбачає остаточне питання, на яке стейблкоїни повинні будуть відповісти в майбутньому: як знайти баланс між ідеалом децентралізації та реальними фінансовими правилами?

Другий розділ Дикій ріст і криза довіри (2018-2022): Темний веб, тероризм та крах алгоритмів

Коли біткоїн з'явився в 2009 році з ідеалом децентралізації, ніхто не міг передбачити, як він перетвориться на "чорне золото" цифрової ери. Анонімність ранніх криптовалют і міжкордонна ліквідність спочатку мали на меті бути утопічним експериментом проти фінансового нагляду, але поступово перетворилися на "цифровий швейцарський банк" для злочинців. Темний ринок першими відчули бізнес-можливість: один темний ринок використовував біткоїн для торгівлі наркотиками та зброєю, а одна анонімна монета через свою повну анонімність стала обраним платіжним засобом для програм-вимагачів. До 2018 року кримінальна діяльність з криптовалютами сформувала повноцінний виробничий ланцюг — хакерські атаки, відмивання грошей, викрадення та вимагання утворили замкнене коло, річний обсяг справ перевищив 100 мільярдів доларів.

Стейблкоїни з "платіжного інструменту" в криптосвіті трансформувалися в носії "темних фінансів", коли одночасно відбулися стрімка революція ефективності та глибина руйнування довіри. Після 2018 року анонімність та міжкордонна ліквідність деяких стейблкоїнів зробили їх "золотою дорогою" для кримінальної діяльності: у 2019 році Міністерство юстиції певної країни звинуватило певну хакерську групу в відмиванні понад 100 мільйонів доларів через стейблкоїни, кошти були приховані між казино певної країни та віртуальною валютною біржею певного регіону; у 2020 році правоохоронні органи певного регіону розкрили справу про терористичну організацію, яка використовувала стейблкоїни для збору 500 тисяч доларів міжкордонних коштів, при цьому кошти пройшли повний процес "відмивання - переміщення - розгортання" через змішувачі. Ці події змусили певну міжнародну організацію у 2021 році опублікувати рекомендації щодо віртуальних активів, вимагаючи від постачальників віртуальних активів впровадження KYC та AML перевірок, але відставання в регулюванні, навпаки, сприяло виникненню ще складніших способів ухилення — злочинні групи використали прогалини в ліцензіях постачальників віртуальних активів, реалізуючи тріадний стрибок "стейблкоїн - змішувач - монета з приватністю" для завершення приховування коштів.

Зростання та падіння алгоритмічного стейблкоїна призвело до загострення кризи довіри. У травні 2022 року алгоритмічний стейблкоїн певної екосистеми втратив свою прив'язку через кризу ліквідності, а його механізм краху можна назвати "ідеальним штормом": шляхом високих процентних ставок на ставку (річні 20%) залучалися користувачі для ставки рідного токена для випуску стейблкоїна. Коли паніка на ринку викликала розпродаж, алгоритм примусово спалював рідні токени для підтримки прив'язки, але через надмірний тиск продажу призвело до безкінечного випуску рідних токенів, крах стейблкоїна призвів до знищення ринкової вартості приблизно в 18,7 мільярда доларів, що спричинило крах декількох інституцій, а ринкова вартість децентралізованого фінансового ринку зменшилась на 30% за тиждень. Ця катастрофа виявила смертельний недолік алгоритмічних стейблкоїнів — їхня стабільність вартості повністю залежить від ринкової довіри та крихкого балансу логіки коду; коли індекс паніки перевищує критичну точку, математична модель миттєво перетворюється на "годинник смерті".

Кризис довіри до централізованих стейблкоїнів походить від "закулісних ігор" фінансової інфраструктури. У 2021 році, коли один із стейблкоїнів розкрив свої резервні активи, нестача готівкових резервів викликала сумніви на ринку щодо його платоспроможності; у 2023 році, під час закриття одного з банків, певний стейблкоїн через резерв у 5,3 мільярда доларів...